*obrigado з португал. – дякую
Знову привіт 😀
Можливо, Ви вже і зачекались продовження, але перфекціонізм – страшна штука, яка не пробачає халтури, в тому числі в описі емоцій 😀
Як і обіцяла в частині 3 про емоції, як творять поїздку: пляжний відпочинок, кулінарні національні особливості, духовна їжа або ж дозвілля, екскурсії, шопінг….
ПЛЯЖНИЙ ВІДПОЧИНОК
Пляж Фламенго, який був у нашій найближчій доступності, виявився прекрасним місцем відпочинку в порівнянні з відомою Копакабаною.
Фото: краєвид на Цукрову гору та пляж Фламенго
Фото: спокійний та врівноважений пляж Фламенго
Фото: перше «занурення» в Атлантичний океан
Фото: Фламенго
Фото: схід сонця о 6 год. ранку на Фламенго
Фото: максимум 15 хв від Фламенго знаходиться аеропорт Сант-Дюмон, тому вдивляючись в далечінь океану, дуже часто можна спостерігати літаки, який іде на посадку
Фото: от і дикі мавпочки☺ в парку Фламенго, що передує пляжу. Як виявилось, на Цукровій горі всюди розмістили оголошення, що саме ці мавпочки невідомого походження і можуть «переносити» різні невідомі збудники хвороб, типу «близько не підходити-не гладити-не годувати»
Фото: Ріо – це просто місто котів, хоча в серпні мені таке про Ригу розказували☺ Але такого різноманіття породистих публічних котів з організованими місцем для їжі та туалету – вперше побачила в Ріо
Ну, звичайно ж, що хто був у Ріо, але не був на найвідомішому пляжі Копакабана (Copacabana) – не відчув справжнього пляжного відпочинку, та й взагалі можна ставити відмітку «не був на 100% у Ріо☺».
Фото: традиційні «хвильки» бруківки, які свідчать, що ви на території Copacabana
Як я писала раніше, ми жили біля пляжу Фламенго (Flamengo), тому на славнозвісну Copacabana прийшлось виділити окремий час і ось в неділю він настав, коли ми вирішили оглянути інші пляжі та освоїти ази серфінгу. Від нашої станції метро Catete до Cantagalo (крайня станція метро Копакабани) всього 6 зупинок (біля 12 хв триває поїздка). У Ріо-де-Жанейро всього лишень 2 лінії метро.
Фото: станції метро у вагонах
Фото: вхід та вихід в станції Cantagalo
У вагонах метро потужно працює кондиціонер – від незвички, перебуваючи у в’єтнамках та легкому літньому одязі, можна підмерзнути, але в результаті виходить як контрасний душ: охолоджене метро+вихід на вулицю у 30+ зрівноважують відчуття прохолоди чи спеки. Квиток вартував 3,5 реала, оплативши які Ви отримуєте пластикову картку, яка у Ваших руках перебуває максимум декілька хвилин, адже запустивши її в спеціальний отвір – вона зникає, а двері відкриваються і на виході з метрополітену Вам не потрібно знову використовувати картку чи квиток, як це у більшості країн Європи чи Великобританії. Прямуючи прямо з метро ви за декілька хвилин опинитесь на набережній Авеніда Атлантика.
Назва «Copacabana» походить від однойменного міста Болівії. Переклад «Копакабана» в свою чергу означає «синій пляж» (за версією інків) або ж «вигляд на озеро» (з мови індійців аймара).
Протяжність складає 4 км прибережної смуги, де безліч людей засмагає, займається спортом, випиває прохолодні напої, щось смакує, дивує особливим пісочним стріт-артом.
Фото: пісочний стріт-арт на Copacabana. Хочете сфотографувати – Вас обов’язково попросять оплатити, ціна питання – 5 реалів. Ми оплатили дрібними копійками (центавос), за що заслужили невдоволену міміку на обличчях творців ☺
Людей в неділю було безліч: гамірно, немає де яблуко впасти, щоб розмістити лежак чи крісло; сонце жарить, палітра фарб купальних костюмів та форм в тих костюмах вражає… Якось перед поїздкою я почула, що «бразильська» форма жіночих сідниць мало не еталонна в світі. Я звичайно, дуже мала наснагу все-таки здорово переконатись, але якби це відчайдушно не робила, як то кажуть, не там шукала напевне, або не туди дивилась)))) Хіба в школах самби справді картинка могла б відрізнятись особливішою естетикою☺ Так що, дівчата та хлопці, не журіться тим «бразильським еталоном»☺ До речі, за однією з легенд, любов до бікіні народилась саме на цьому пляжі, коли свого часу у 1948 році декілька туристок прогулювались по пляжу в роздільних купальниках, які так полюбились навколишнім, і не тільки.
Бажання спробувати серфінг нікуди не щезло, тому озброївшись відомим салоганом «бачу ціль – не бачу перепон», вирушили шукати головні елементи – інструктора та дошку для серфінгу. І все-таки на тому шляху Тобі зустрічається безліч пропозицій різнопланових покупок чи послуг, от ми і запитали в одного з чорношкірих «консультантів», де ж можна спробувати серф. Не з першої спроби у нашого Сусаніна вийшло привести нас до потрібного місця, але таки довів, і, як виявилось його консалтингові послуги, та ще й хорошою англійською коштували 50 реалів, в той самий час, коли і година навчання мистецтву серфінгу дорівнює аналогічній ціні – 50 реалів! Тобто консалтинг + одногодинна практика=100 реалів!
Фото: paddle surfing на Copacabana: і серфінг не той, що очікував, і хвилі не ті, а от крепатура та засмага – те, що треба вийшло ☺
До речі, багато хто попереджав бути обережним з сумками, гаманцями, телефона, бо саме на популярній Copacabana кількість крадіжок найбільша. Справді, відчуття неспокою було, але чи то надумане, чи від неймовірної кількості людей – не можу сказати однозначно.
Вся набережна просто всіяна готелями та кафешками на будь-який смак та гаманець, де часто можна спостерігати картину, коли покоївка та швейцар пліткують в затіненій зоні у свою 5-ти хвилинну перерву. А ось випити прохолодного коктейлю чи пива, або ж щось перекусити, спостерігаючи за всім цим пляжним хаосом приносить свого роду релаксацію☺
Пляж Іпанема є логічним продовженням Копакабани, його ми спостерігали, правда, ввечері, повертаючись з шопінгу на Леблоні (найдорожчий район Ріо, де і пляжі дорожчі та з відповідною аудиторією).
Фото: інший візерунок бруківки – іпанемівський ☺
Що притаманне будь-якому пляжу – це цілодобове заняття фітнесом. Ранок чи то вечір – тут постійно спостерігаєш бразильців, які повільно бігають, займаються аеробікою, грають футбол або ж волейбол…такий собі «культ тіла» та здорового способу життя. Хоча, що було дивним, незважаючи на такий інтенсив фізкульт-привіту, тіла далекі від модельних ідеалів і в цьому, ми думаємо, харчування грає важливу роль, але про це вже згодом…
P.S. а далі в Частині 4 буде про їжу та духовну їжу…Як бачите, вражень та фото багацько, тому потихеньку розкладаю для Вас «по полочкам»☺
